Вареники на пару з порічками

Категорія рецепта:

Складність рецепту: 
простий
Інгредієнти: 

Тісто

дріжджове

на кислому молоці

Порічки - 1 склянка

Цукор за смаком

Як приготувати: 

Мама в сім’ї, в якій я жила під час окупації, інколи готувала нам вареники на пару. Для нашого регіону то не дивина, їх у нас люблять і часто роблять, особливо популярні з вишнями чи чорницями. Але справжнім відкриттям стали вареники на пару з порічками. Це така смакота, що не передати словами. Для мене вони за смаком вийшли на перше місце. Тому категорично рекомендую, доки ще ягоди можна знайти на кущі чи на базарі :)

Все дуже просто. Тісто для вареників на пару можна зробити або дріжджовим як для пісних вареників, або на кислому молоці. І так і так буде смачно. Про тісто для вареників на пару я вже багато писала, тому дуже повторюватися не буду, дивимося за посиланнями. Головне — не забити його борошном, аби воно було м’яким та ніжним.

Ставимо на вогонь нашу пароварку для вареників. У мене це конструкція із звичайної емальованої миски, кришки та металічної пароварки для вареників (старої-старої, ще маминої).

Якщо її нема, то можна просто зав’язати шматок марлі на кастрюлі, а накривати перевернутою догори глибокою мискою. Наливаємо воду і доводимо до кипіння.

Готове тісто ділимо на шматочки і пальцями формуємо основу для вареника. Ще моя бабуся казала, що серединка має бути товщою, ніж краї. Я була слухняною дівчинкою, то й досі так роблю :) Бабуся дурного не порадить.

Кладемо в центр ягоди, посипаємо цукром і щільно защипуємо вареник.

До речі у порічок, крім смаку, є ще одна перевага. Якщо їх обережно обібрати з гілочок, то вони не пускають сік. Тому ними дуже просто та легко начиняти вареник, та й покласти їх можна побільше, тісто легко защипається.

У мене до пароварки входить 5-6 вареників. Ліпимо всі, а потім вже викладаємо. Варимо 8-10 хвилин, не відкриваємо. За цей час ліпимо наступну партію вареників.

Готові вареники перекладаємо у миску чи кастрюлю, посипаємо цукром або додаємо вершкове масло, аби вареники не злиплися.

А тепер беремо холодну-холодну сметану, кладемо її на гарячий вареник і відправляємо все це до рота. Боже, як же смачно. Тільки обережно, бо соку буде дуже багато, вистачить замастити і руки, і стіл, і сусідів за столом :)

Комментарии

comments powered by HyperComments